У четвер 22 жовтня я був ошпарений літрою окропу. Ф. М. С. не втримав літрову баночку у своїх велитенських руках.
Ні, я не потребую співчуття та рекомендацій на кштаут „треба було попісяти!”. Мене розпирає гордість і радість, що це зробив саме він: мій любимий і дорогий Ф. М. С.
…болить… а тепер ще й чешеться!
У його паспорті зазначено, що народжений він 1 листопада, хоча всі родичі… та й він сам, кажуть, що це було раніше… може числа 26-го… може… 29-го. Микола Олексійович Стригун декілька днів ішли через село до сільради аби зареєструвати навонародженого. І це не поодинокий випадок у історії рідної землі. Он у Безнісків двоє дітей були названі однаковим іменем.
Може це дійсно було сьогодні?
Вітаю Тебе, мій дорогий мудрець та філософ, ласкавий та ніжний велетень!
Вітаю Тебе і сьогодні і завтра… і 1-го, як зазначено у паспорті. Я люблю Тебе!
Коли видавали альбом "ТЕЛЬНЮК: live" юрист лейблу-видавця попросив мене заповнити договори: вписати паспортні дані поетів, слова яких використовуються, та особисто підписати документи. Серед них були Іван Козаченко, Станіслав Тельнюк та Богдан-Ігор Антонич. Дійсно: і звідки він може їх знати?
Сьогодні останній день літа. Окрім ностальгічної, печальної, вже прохолодної спеки цей день...
З далекого 1990 минуло вже 19 років.
31 серпня: не стало Станіслава Тельнюка.








