Не позаздриш тим, хто зараз хворий, хто біля хворого, хто панікує, кому важко…

Егоїстичне Я шукає плюси у цій ситуації: концерти відмінено… вистави також... телебачення відключене за неуплату...

Час „притормозити”: відпочити/зосередитись/подумати/почитати… зайнятися тим, на що не вистачало часу.

Учора перегнав відео з „Золотих Воріт”. Давно обіцяв підготувати DVD з концертом для В. С…. та й у мережу тепер є що викласти.

Данило Галицький

Данило Апостол

Данило Скоропадський

Данило Нечай

Данило Туптало

Данило Лубківський

…і назвали його Данилом! .)

Вітаємо усіх Данилів з поповненням у родині тезків!

Дивне відчуття.

Абсолютно не має настрою цього робити... а пишу.

Думалося, що перше повідомлення має бути чимось особливим, яскравим... подією: в решті решт.

А чи ставимося ми до кожного дарованого нам дня, як до події, як до того чого більше ніколи не буде? Що робимо, аби він був особливим, яскравим, незабутнім...

Брат зараз у лікарні. Йому дуже погано.

Лише у такі моменти/дні/тижні починаєш цінувати те, що тобі дано задармо. Замислюєшся. Картаєш себе за те, що міг зробити... та все здавалося що „встигнеться”. Переоцінюєш цінності. І знову тупо робиш те, що вчора/позавчора/позаторік....

Люди не міняються!

Тримайся, брате. Я люблю Тебе!

P.S. писати сюди, це як публічне оголення/одкровення, хоча безпечне/безконтактне. 
Дивне відчуття.